Search and Hit Enter

Подорож до Загубленого Світу. Ірдинське болото

?Локація: м. Сміла, Черкаська область

⏱️ Тривалість: 4-5 години

? Складність: Cередня, місцями висока

? Дистанція: 12 км

? Cтарт: 300 метрів від Смілянського кільця (біля збирачів ряски)

? Фініш: повертаємось в точку старту

 

Цей загублений світ – древнє русло Дніпра. Там і протікає річка Ірдинь, що впадає в Тясмин поблизу Сміли. Власне, це не річка в класичному розумінні: у великій заболоченій заплаві серед очеретів штучно прокладено кілька каналів. Завдяки їм і став можливим цей захоплюючий маршрут.

Масив Ірдинського болота розташований у Черкаському і Смілянському районах на Черкащині. Болото Ірдинь займає старе русло Дніпра. З центральної частини болота у протилежних напрямках беруть початок річки Ірдинь та Ірдинка.

 

Маршрут

До старту маршруту найпростіше дістатися маршруткою №302 до Смілянського кільця. Далі пройти 300 метрів в шполянському напрямку до місця збору ряски.

Качаємо дошки на невеликій галявині біля мосту через річку Ірдинку, де і починається наша пригода. Власне, ця точка буде й місцем фінішу, тому що маршрут кільцевий.

Виходимо на воду, що густо оповита шаром ряски в 3-5 см, що трохи ускладнює рух й тому доводиться час від часу зупинятися для очистки плавника.

Рухаємось вперед близько кілометра вузьким каналом, оточеним густою стіною очерету та папороті, що ростуть з торф’яних подушок, а не з дна болота. Глибина тут чимала. Вода темна та непроглядна. Часто з дна піднімаються дивні бульбашки – здається, ниби болото дихає…

Тут трохи смердить прілістю, часом гниллю, але повітря, загалом, свіже.

Поступово густий очерет закінчується і відкривається краєвид на широкі болотяні простори.

По ліву сторону Юрова гора.  Це історичне місце. На початку 1880-х років археолог Олексій Бобринський відкрив на Юровій горі найдавнішу археологічну пам’ятку Сміли — стоянку і майстерню кам’яної доби. Вона існувала 35-10 тисяч років тому. Це одне із найбільш давніх поселень первісної людини на Черкащині.

У Х-ХІ ст. русло Дніпра проходило на місці нинішньої річки Ірдинь, Ірдинки та Ірдинського болота. Існують відомості, що ще до 1190 року на Юровій горі було збудовано місто Кулдюрів, як форпост на південному рубежі Русі.

На місці, де канал наближується до берега, стоїть моторошний дерев’яний хрест. Одразу видно, що йому чимало років.

 

Надалі відкриваються неймовірні пейзажі й просто не віриться, що цей мікросвіт знаходиться лише в кількох кілометрах від шумної автостради.

Широкі водні простори, на яких розсипані сотні торф’яних островів з кущами папоротті, просто заворожують. Важко навіть підібрати порівняння цій місцині. Адже за бортом САП-дошки – справжній Загублений Світ.

На болоті дуже багато качок, чапель та інших невідомих нам птахів, які, завбачивши нас, одразу здіймалось в небо. Ми намагалися наблизитись до лебедів, але вони так хвацько маневрували між торф’яними заплавамі, що ми змогли тільки звіддаля спостерігати за ними.

Ми так і не знайшли хорошого виходу на берег, тому пообідавши прямо на дошках, рушили центральним каналом в сторону нашої стартової точки.

Зібравши спорядження, до Черкас можна дістатися, зловивши попутку, чи так само – від кільця маршруткою №302, що проходить тут кожні 30 хвилин.

Готові? Погребли?

1 Comment

  1. Саме вашими походеньками ми й надихнулись на цей сплав. Трек, до речі, теж ваш;)

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *